Українці проти капітуляції [Дослідження]

Українці проти капітуляції [Дослідження]

Володимира Зеленського на президентських виборах підтримали 73% виборців. З моменту обрання його підтримка серед українських громадян зберігалася приблизно на тому ж рівні - 70% і вище. Однак початок здійснення ним проєкт під умовною назвою «досягнення миру з Путіним коштом України» викликало неприйняття українського суспільства і привело до розгортання першого після виборів серйозної політичної кризи.

Одним з кількісних свідоцтв критичного ставлення суспільства до підписання українською владою «формули Штайнмайера» стало співвідношення лайків і дізлайків під зверненням В.Зеленського 3 жовтня, розміщеним на сайті Президента України. Починаючи з вечора 3 жовтня на кожен що залишається лайк доводилося в середньому 9 дізлайків. Десять днів по тому співвідношення залишається колишнім - 2.3 тисячі лайків проти 20 тисяч дізлайків. Іншими словами, 10,6% тих, хто проголосував підтримують звернення Зеленського, в той час як 89,4% це звернення не подобається.

Зрозуміло, що співвідношення лайків і дізлайків взагалі, в тому числі на одному з сайтів, не може сприйматися як повністю об'єктивне відображення громадської думки. Тим більше, що на інших сайтах співвідношення лайків і дізлайків під зверненням Зеленського - інше. Так, на сайті Ze! Life співвідношення лайків і дізлайків (40К проти 3.5К) дає прямо протилежну картину - 92% тих, хто проголосував підтримують звернення Зеленського, 8% виступають проти.

Більш об'єктивну картину громадської думки дають соціологічні опитування, проведені відповідно до прийнятих для них жорсткими правилами. Результати одного з таких опитувань (проведеного 4-9 жовтня) 11 жовтня опублікував Центр Разумкова. У формулюваннях опитування немає ні прізвища «Зеленський», ні посилань на позицію президента. Проте в них згадані основні питання, які опинилися в центрі суспільної уваги в результаті його дій.

Підтримка відповідних пропозицій серед опитаних, у %	Так	Ні	Співвідношення «ні» до «так», разів
Надання і закріплення в Конституції «особливого статусу» окремих територій Донецької і Луганської областей	26.3	56.2	2.1
Відмова від перспективи членства в НАТО, закріплення в Конституції нейтрального статусу України	24.7	54.4	2.2
Відмова від євроінтеграції, вихід з Угоди про асоціацію з ЄС	19.1	59.2	3.1
Амністія всім тим, хто брав участь в бойових діях на Донбасі	18.4	59.3	3.2
Введення в Україні федеративного устрою	16.6	62.7	3.8
Визнання Криму російською територією в обмін на звільнення Донбасу	9.8	70.1	7.2

З'ясовується, що за кожним з цих питань противників дій В.Зеленського (або супротивників неминучих наслідків, що випливають з дій В.Зеленського) виявляється більше, ніж його прихильників, у 2-4 рази.

Схожим з цими результатами є розуміння громадянами України природи збройного конфлікту на сході країни. Питома вага тих, хто має адекватну картину подій і вважає, що на сході України «відбувається війна між Україною і Росією» або ж «сепаратистський заколот, підтриманий Росією», становить 59,6%. Частка тих, хто розділяє путінсько-кремлівську версію подій про те, що на сході країни відбувається «громадянська війна — конфлікт між проукраїнські та проросійськи налаштованими громадянами України» або ж «війна між Росією і США», становить 22,6%. Отже, число прихильників перших поглядів перевищує число прихильників друге поглядів у 2,6 раза.

Очевидно, стурбований станом громадської думки українців, у своїй більшості не беруть «план мирної угоди з Путіним коштом України», В.Зеленський 10 жовтня провела безпрецедентний прес-марафон в київському фуд-корті, намагаючись переконати українське суспільство в правильності обраного ним шляху. Однак зроблені ним в ході прес-конференції заяви лише ще більше посилили наростаюче здивування.

Зеленський виступив на захист підписаній ним «формули Штайнмайера» і в той же час відзначив, що новий закон про статус Донбасу буде «обговорюватися з суспільством»: «Яким буде новий закон про особливий статус? Там пункти, ці "червоні лінії", ми готові обговорювати з суспільством, журналістами і тільки потім голосувати у Верховній Раді ... » Однак «формула Штайнмайера» однозначно встановлює, що закон про статус ОРДЛО розробляється політичною підгрупою Тристоронньої контактної групи, після чого затверджується Верховною Радою протягом чотирьох тижнів. Обговорення проєкту закону не тільки українським суспільством, а й Верховною Радою «формулою Штайнмайера» не передбачено.

Зеленський розгорнуто висловився щодо невизначеного, з його точки зору, характеру майбутньої амністії: «це питання має обговорюватися в нормандському форматі: що це буде за закон, що це за амністія, кого ми амністуємо, кого не амністуємо, яким чином, хто в цілому повинен розглядатися в форматі амністії. Чи то цивільні люди, які працювали вчителями, медиками, — а це їх стосується? Мені здається, є категорії людей, яких це не стосується ». Однак «формула Штайнмайера» недвозначно стверджує, що амністія учасників бойових дій України не обговорюється, а приймається.

Зеленський зазначив, що «поспішає» з датою зустрічі в нормандському форматі, тому що в середньому на Донбасі раз у два дні гине один українець. Але зустрічі в нормандському форматі не гарантують припинення загибелі українських громадян. Після попередніх самітів в нормандському форматі загинули тисячі військовослужбовців і цивільних осіб. Чому ця ситуація повинна змінитися в цей раз? 

Виходить, що Зеленський або не знайомий зі змістом документа, підписаного Україною на його вимогу, або ж знайомий з ним, але намагається інтерпретувати його таким чином, який безперечно суперечить його змісту. В цьому випадку зустріч в нормандському форматі, на яку Зеленський так «поспішає», призведе лише до спільного — з боку трьох інших учасників саміту — принизливого пояснення президенту України змісту того, що саме Україна підписала з його дорученнями.

Поки Зеленський робить заяви, які породжують все більше і більше здивування, Кремль підвищує ставки у своїй антиукраїнській політиці, вважаючи за можливе видавити з недосвідченого і легко піддається тиску українського президента все нові та нові поступки.

На додаток до вже отриманих від нової української влади подарункам — наказом Зеленського про заборону вогню ВСУ на вогонь сепаратистів на лінії розмежування, роззброєння трьох добровольчих батальйонів, порятунку Путіна від введення антиросійських санкцій за невиконання тим рішення Міжнародного морського трибуналу про безумовне звільнення захоплених українських моряків — і поряд з публікацією путінської інтерпретації «формули Штайнмайера», даної співробітником В. Суркова А.Чеснаковим, уточнені кремлівські побажання і плани по українському напрямку недавно були оприлюднені В. Соловйовим:

У Кремлі вважають, що близькі до стратегічного успіху своєї української політики
І ось чому:
1. Не сумніваються, що ОБСЄ підтвердить законність майбутніх виборів до місцевих органів влади. В результаті в ДНР і ЛНР повністю збережуться проросійські адміністрації, а порядок буде забезпечувати місцева поліція.
2. Охорону українсько-російського кордону з боку ДНР і ЛНР буде нести «добровольчий корпус», сформований в ДНР і ЛНР, а не українська погранстража.
3. На зустрічі в «нормандському форматі» Зеленський повторить згоду з «формулою Штайнмайера», після чого не зможе відступити назад. А якщо почне викручуватися, то Кремль скаже Заходу: ми ж попереджали вас, що Україна - провалилося держава, що ні з яким українським керівництвом можна мати справи.
4. Якщо Зеленський почне саботувати реалізацію угоди, то на цей випадок передбачені кроки, які швидко протверезять Київ.
5. Масовані виступи українців проти угоди неможливі через їх втоми від війни. А розрізнені акції протесту будуть нейтралізовані Аваковим.
6. Зеленський спробує «продати» українському суспільству цю угоду як «мир в обмін на реформи і прискорений економічний розвиток». Почасти це справедливо, але і російський бізнес посилить вплив на українську економіку.
7. Росія отримає пом'якшення санкцій і можливість вирішальним чином впливати на зовнішньополітичний курс України через «вбудований запобіжник - Донбас».
P.S. Ймовірно, українська влада винесе рішення по Донбасу на загальнонаціональний референдум.

Чи погодиться українське суспільство зі здачею інтересів України в рамках плану Зеленського по досягненню угоди з Путіним?
Або ж воно чинитиме опір здійснюваної президентом України капітуляції?
Судячи з результатів останнього опитування громадської думки, приблизно дві третини українських громадян виступають проти капітуляції країни перед Путіним і його маріонетками з ОРДЛО.

Оригінал статті російською мовою. Переклад українською мовою: Роман Попович.