30 років транзиту. Підсумки

Далекий 1991 рік проводжали бризками шампанського і тріумфуванням. Радянський Союз відійшов у потойбіччя. Святкові столи були скромними, але гостинними. Понад 300 мільйонів жителів системи Совок/Держплан бачили перед собою не лише замерзлі темні зимові вікна. Вони дивилися в непроглядну темряву невизначеності. Старе життя втрачало опори швидше, ніж радянські рублі купівельну спроможність. Без плану, без ринку, без права. Одне залишилося незмінним: менталітет, культурний код радянської партгоспноменклатури та силових структур.

Ніхто не знав, як на руїнах тоталітаризму будувати демократію та вільний ринок. Це був процес learning by doing. Понад 30 перехідних країн розвивалися методом спроб і помилок. Минуло 30 років. Виросло нове покоління. Можна підбити підсумки. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) із самого початку супроводжував реформи, робив аналітику та діагностику. Наведемо результати його оцінок із останнього Transition Report 2021-22.

Банк запропонував два індекси для оцінки успішності реформ та якості отриманих інститутів. Так, можна сперечатися з методологією, складом індексів чи їх розрахунками. Так, потрібно критично осмислювати результати, зіставляти з рівнем ВВП, продуктивністю праці, доходами та рівнем щастя людей. При цьому полісімейкерам та суспільству важливо усвідомити, куди рухатися далі, щоб результати були значно кращими, ніж у минулі 30 років.

Банк оцінює стан транзиту до стійкої ринкової економіки за шістьма показниками. Фактор № 1 «Конкурентоспроможність». Тут експерти ЄБРР оцінюють якість ділового клімату, фінансового ринку, зокрема доступ МСБ до фінансів, стан економіки знань, якість людського капіталу. За шкалою від «1» до «10» (кращий показник) Україна в 2021р. - 4,87 балів. Для порівняння у 2016р. було 5,01 бали. Це означає, що за 30 років країна не пройшла навіть половини шляху до статусу сталої ринкової економіки. Низька якість ділового клімату, фінансового ринку – це додаткові витрати національних виробників товарів та послуг. Вони знижують конкурентоспроможність і, як наслідок, темпи економічного зростання. За цим показником Польща має 6,72 бала (38% більше за Україну) Чехія – 7,07 балів (45,2%), Словаччина – 6,63 бала (36,1%). Україна відстає навіть від Білорусі (5,03), Росії (5,95) та Казахстану (5,32).

Фактор № 2 "Управління". Тут оцінюється надійність інститутів захисту власності, у тому числі інтелектуального, якість регуляторного середовища, ефективність дій органів влади щодо забезпечення економічного зростання та розвитку, рівень корупції, якість правоохоронної та судової систем. Це найпровальніший показник України із шести, за якими оцінюється стан транзиту. У 2021р. вона була оцінена на 4,42 бали. Для порівняння Чехія має 7,13 бала, Словаччина – 6,32 бала, Польща – 6,83 бала. Ось як виглядають показники якості держуправління в авторитарних країнах: Білорусь – 5,25 балів, Росія – 5,73 балів, Казахстан – 6,02 балів. Навіть адаптують позитивні регуляторні практики. Так Росія запустила програму регуляторної гільйотини у понад 40 секторах економіки. У результаті понад 3000 актів законодавства було скасовано.

Фактор № 3 «Екологічність» є європейським імперативом. Його параметри визначаються, виходячи з логіки глобального потепління та переходу на «зелені» технології. По ньому Україна отримала 5,36 балів, що гірше, ніж у країн ЦСЄ, які стали членами Євросоюзу, але краще, ніж у Туреччини (5,18 балів), Казахстану (5,02) або Сербії (5,25). Показники у більшості країн ЦСЄ кращі, у тому числі завдяки ресурсам Євросоюзу та залученим іноземним інвестиціям.

Фактор № 4 «Інклюзивність» враховує гендерний баланс, місце жінок в економіці та управлінні, статус молоді та гнучкість ринку праці. Україна має 6,16 балів, найкращий показник із усіх шести для оцінки стану транзиту. Добре, що в країні немає особливих перешкод для жінок та молоді.
Тут всі однаково піддаються регуляторній токсичності, страждають від слабкості правової/судової системи та податкового навантаження.

Фактор № 5 «Стійкість» – це про якість енергетичної та фінансової систем. Україна здобула 5,68 балів. Для країни з власними енергетичними ресурсами, більш ніж 40-мільйонним населенням слабкість і низька якість таких ключових секторів, як енергетика та фінанси, це вирок інституційної та економічної політики, що проводиться. Чехія за цим показником має 7,86 балів, Польща та Словаччина – 7,98 балів. Естонія – чистий імпортер енергоресурсів, має показник 8,11 балів, найкращий серед 37 перехідних країн регіону.
Можна йти шляхом невеликої балканської Словенії (8,02 бала), яка чудово почувається в Європі, а можна копіювати Білорусь (4,18 балів), один із найгірших показників у країнах, які оцінює ЄБРР. Повна залежність від російських енергоресурсів, їхня дешевизна, наркотична залежність від російських кредитів та Кремля як кредитора останньої надії заблокували створення в Білорусі повноцінного ринку паливно-енергетичних товарів, а також конкурентоспроможної фінансової системи. Перебувати в зоні менше 6 балів – це прирікати національних виробників товарів та послуг на дорогі кредити, високі тарифи та непередбачуваність правил гри.

Фактор № 6 «Цілісність» – це оцінка якості режиму зовнішньої торгівлі, іноземних інвестицій, телекомунікаційної, митної та логістичної інфраструктури. У 2021 р. Україна отримала лише 5,11 балів. Для порівняння у Чехії 8,08 бала, Польщі – 7,93 бала, Словаччини – 7,25 бала. Кожен додатковий бал у цьому факторі – це мільярди доларів у нові інвестиційні проекти, великі можливості щодо включення у глобальні ланцюжки цінності, активізація зовнішньої торгівлі, створення сотень тисяч нових робочих місць та підвищення соціальних стандартів. За 30 років Україна пройшла лише половину шляху, а це за умов дуже інтенсивної глобальної конкуренції рівносильно топтанню на місці.

Оцінимо витрати втраченої вигоди порівнянням з окремими країнами Центральної та Східної Європи. ВВП Польщі у 2021р. оцінюється на $655,3 млрд., або $17320 на душу населення. ВВП Словаччини прогнозується МВФ на рівні $116,7 млрд., або $21380 на душу населення. ВВП Румунії становитиме $287,3 млрд. або $14865 на душу населення. За підсумками 2021р. ВВП України становитиме ~$195 млрд. або ~$4720.
Якби правові, економічні, фінансові інститути України були такими, як у Румунії, Словаччині чи Польщі (мінімум 6,5 балів за всіма шістьма параметрами оцінки транзиту), то ВВП країни у 2021 році був би $600 – 630 млрд. Це означає, що за 30 років гальмування ринкових реформ, високі регуляторні та транзакційні витрати, інституційний устрій «Олігархат + схематоз» коштував Україні втрату ~$400 мільярдів або понад $10 тисяч на душу населення.

Автор тексту: Ярослав Романчук. Переклад українською мовою: Роман Попович, Кирило Каштанов.