Передмова до книги Революtion!

Передмова до книги Революtion!

Передмова до моєї книги Революtion! Основи революційної боротьби у сучасну епоху.

Ідея цієї книги народилася восени 2015 року після наступної історії. Дуже близькі мені люди попросили поговорити з їх дочкою-підлітком, яка захоплюється політикою. В ході розмови я із подивом що наростає виявив, що ця лялькової зовнішності панянка разом зі своїми шкільними друзями робить і розклеює листівки проти «Єдиної Росії» і Путіна. На моє природне запитання «Чому?» вона відповіла абсолютно спокійно, як про давно продумане і виношене: "Те, що відбувається нестерпно. Треба ж хоч щось робити". В той момент переді мною ніби ожили російські народовольці.

Революція як феномен і до цього вельми займала мене — академічно, але не тільки. І цей інтерес природний. Адже на очах мого покоління розгорталася грандіозна, воістину антична трагедія краху Радянського Союзу — і то була революція. На наших очах у вересні-жовтні 1993 р. по Москві пробігли, але не спалахнули, іскри громадянської війни. Десятиліття поспіль хвиля революцій прокотилася по колишньому СРСР, а потім - по арабським країнам. На наших очах, а часом з нашою участю, творилася Історія.

Мені як історику за освітою, професією і способом мислення хотілося зрозуміти, що відбувається,
розібратися в ньому, вписати його в широку історичну перспективу. У міру сил я намагався переосмислити те, що трапилося в Росії на початку XX ст. і зрозуміти те, що відбувається в країні та у світі на рубежі XX і XXI ст.. Згодом мене все більше — що природно — стали займати «кольорові» революції, і посильні плоди роздумів з цього приводу опубліковані в Росії та на Заході.

І ось восени 2015 року я відчув потребу скласти спостереження, роздуми й розрізнені замітки в книгу. Виникло відчуття, що тема революції вийшла за рамки лише умоглядного інтересу, що інтелектуальна рефлексія на революцію зображує не дуже помітні поки зовні, але все сильніші внутрішні струми вітчизняного життя.

У фокусі книги знаходяться «демократизуючі» (у нас вони більше відомі як «кольорові») революції останніх п'ятнадцяти років, а також деякі маловідомі, забуті або не цілком зрозумілі події російської політичної пострадянської історії, розглянуті крізь призму теорії революцій четвертого покоління.

І результати цього аналізу, як зможуть переконатися читачі, більш ніж несподівані. Не лізучи "поперед батька" подальшого викладу, скажу головне. Смута, що почалася під кінець радянської епохи, триває. Революція в Росії не завершилася.

Що ж стосується революцій взагалі й «кольорових» зокрема, то пропонований в книзі погляд серйозно переглядає загальноприйняте знання і відкриває нову для вітчизняного читача перспективу їх розуміння.

За правилом "хто ясно мислить, той ясно викладає", я намагався втілити інтелектуально нетривіальний зміст в доступну форму. Тим більше що книга багато в чому заснована на особистих спостереженнях, зустрічах і бесідах з людьми, які брали участь в революціях. Причому не на останніх ролях. Мені пощастило поговорити з важливими учасниками й натхненниками багатьох революцій останньої чверті століття (за винятком «Лотосової» революції в Єгипті) і навіть побувати в епіцентрі деяких з них. У цьому сенсі книга харчувалася не тільки сухою теорією й академічними текстами, а соками та кров'ю самого життя. 

Відповідно й адресована вона аж ніяк не тільки й навіть не стільки вченим-дослідникам, а всім, хто цікавиться політикою, і, головне, тим, хто в міру своїх сил, мужності та розуміння намагається в політиці брати участь.

Крім власне революціонерів згадаю спілкування з Михайлом Бобильовим, автором цікавої та плідної ідеї революційного брендингу.

Корисними та важливими були бесіди з людьми, що перебували по той бік барикади — на стороні  контрреволюції. Погляд з боку влади що атакується революцією забезпечив глибше розуміння революційного процесу і надав книзі багатовимірність.

І, звичайно ж, можливість досліджувати, думати й писати була забезпечена моєю родиною, перш за все дружиною Світланою, стоїчно переносить вічну зайнятість чоловіка і надихає мене працювати більше, писати — краще, жити — веселіше. Мамі, синові, сестрі та племіннику я вдячний за бесіди й жарти, що стимулювали творчий настрій.

Шановному видавництву «ЕКСМО» вдячний за швидку і якісну публікацію книги. На жаль, мій близький друг, Михайло Пугач, який благословив задум книги, так і не зміг її побачити.

Сподіваюся і вірю, що книга не тільки допоможе читачам зрозуміти, що ж таке революція, але і виявиться інструментально корисною. «Хто не сліпий, той бачить».

Автор тексту: Валерій Соловей. Переклад українською мовою: Роман Попович. Книгу в електронній версії можна замовити за посиланням.